DOI: 10.25140/2412-1185-2019-1(13)-71-78
УДК 159.922:37.015.311
В. М. Філіпович, к. психол. н.
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ОСВІТНІХ СЕРЕДОВИЩ В КОНТЕКСТІ ЇХ РОЛІ
У ФОРМУВАННІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ
Актуальність теми дослідження. Динамічний розвиток сучасного суспільства об’єктивно вимагає розширення гуманітарних знань щодо цілісного й всебічного розвитку людини. Це вказує на необхідність вивчення особливостей розумового розвитку підростаючого покоління в системі національної освіти, яка здійснює психолого-педагогічне управління розвитком молодої людини.
Постановка проблеми. Виходячи з то, що в процесі розвитку під впливом середовища у людини відбуваються зміни в залежності від характеру цього середовища, виникає методологічна проблема розробки типології різних видів освітніх просторів і середовищ.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Середовище функціонування людини завжди суттєво позначається на її поведінці й активно впливає на інтелектуальний розвиток. Питанням організації креатитвного освітнього середовища присвячені роботи Дж. Гілфорда, Ковальчук В. У., Мажуль Л. М., Панова В. И., Полякової О. Б., Резвана О. О., Семенова І. М., Соловйової Н. В., Холодної М. О., Тихомирової Р. М., Толочек В. О., Шубіної І. В., Шумакової І. А. та ін.
Постановка завдання. Аналіз філософсько-психологічної літератури та здійснення огляду основних наукових шкіл щодо їх поглядів на роль освітнього середовища у формуванні інтелектуальних здібностей.
Виклад основного матеріалу. Освітній простір, у центрі якого знаходиться людина, розглядається як сукупність усіх зусиль, спрямованих на реалізацію мети освіти. Він являє собою одну зі сфер спільного простору життєдіяльності людини, що знаходиться в системі безперервної освіти. Головне завдання освіти – не формування людини за заданими зразками, а допомога в самореалізації, в розкритті та розвитку особистісного потенціалу, в прийнятті та освоєнні власної волі і відповідальності за життєві вибори, в розкритті й розвитку сутності людини, її позитивного потенціалу.
Висновки. Останнім часом інтенсивно розвивається організаційно-середовищний підхід до соціальних процесів, з поміжних різноманітних освітніх середовищ. Так, мегасередовищем є функціонуюча в країні система безперервної професійної освіти та інформаційні ресурси Інтернету, макросередовищем – освітнє середовище профільного навчального закладу й навчальний процес у ньому. В якості мікросередовища виступають навчальні потоки й групи, предметні програми й курси, підручники та посібники, технології й стилі викладання. В останньому випадку мікро освітнє середовище конституюється в організаційно-концептуальному плані тієї науково-дослідної парадигми та реалізується в технологіях, які служать вихідним предметно-методичним базисом для організації навчального процесу.
Ключові слова: освітнє середовище, організаційно-середовищний підхід; спільна навчальна діяльність; рефлексивні технології; інтелектуальні показники IQ; інтелектуальна компетентність.
V. M. Filipovych, Candidate of Psychological Sciences
THE EDUCATIONAL ENVIRONMENT FORMATION AND FUNCTIONING FEATURES
IN THE CONTEXT OF THEIR ROLE IN THE INTELLECTUAL ABILITIES FORMATION
Urgency of the research. The dynamic development of modern society objectively requires the humanitarian knowledge expansion regarding the holistic and comprehensive development of a man. This indicates the need to study the characteristics of the younger generation mental development in the national education system, which carries out the psychological pedagogical management of a young person development.
Target setting. A methodological problem of developing a typology of various types of educational spaces and environments arises proceeding from the fact that in the process of development, a person undergoes changes under the influence of the environment depending on its nature.
Actual scientific researches and issues analysis. A human functioning environment always significantly affects their behavior and actively influences intellectual development. An organization of an educational environment creation is studied in the works by J.Guilford, Kovalchuk V. U., Mazhul L. M., Panov V. Y., Poliakova O. B., Rezvan O. O., Semenov I. M., Soloviova N. V., Kholodna M. O., Tykhomyrova R. M., Tolochek V. O., Shubina I. V., Shumakova I. A., etc.
The research objective. The analysis of philosophical psychological literature and the review of the main scientific schools in their views on the role of an educational environment in an intellectual abilities formation.
The statement of basic materials. The educational space, which center is located in a man, is considered as a set of all efforts aimed at the realization of the education goal. It represents one of the spheres of the common space of human life activity, which is in the system of continuous education. The main task of education is not the formation of a man according to given patterns, but assistance in their self-realization, in discovering and developing personal potential, in accepting and mastering one’s own will and responsibility for life choices, in revealing and developing the human essence, its positive potential.
Conclusions. Recently, the organizational-environmental approach to social processes, from the various diverse educational environments, is intensively developing. Thus, the megaenvironment is functioning in the country system of continuous professional education and information resources of the Internet, the macro environment is the educational environment of the specialized educational institution and the educational process in it. Teaching streams and groups, subject programs and courses, textbooks and manuals, technology and teaching styles are considered as a microenvironment. In some case, the microeducational environment is constituted in the organizational-conceptual plan of the research paradigm and is realized in technologies that serve as the initial subject-methodological basis for the organization of the educational process.
Keywords: educational environment; organizational-environmental approach; common educational activity; reflexive technologies; intellectual indicators of IQ; intellectual competence.
