DOI: 10.25140/2412-1185-2019-2(14)-66-70
УДК 141.32:572
М. В. Ольховик, к. філос. наук, доцент
«ТРИ ОНТОЛОГІЧНІ ВИМІРИ ТІЛА» Ж.-П. САРТРА В КОНТЕКСТІ СОМАТИЧНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ СУЧАСНОГО ГУМАНІТАРНОГО ДИСКУРСУ
Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю всебічного аналізу всіх проявів персонального соматичного буття, його структурних змін і варіативності, визначення ролі тілесності в системі новітніх соціальних тенденцій.
Постановка проблеми. «Буття-для-другого» Сартра дозволяє зрозуміти не лише феномен свободи в його інтерпретації, але й закладає підвалини аналізу феномену Другого, центральне для постмодерної традиції, зокрема на прикладі проблеми ідентичності та теорії Іншого.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Суттєво вплинули на сучасне розуміння тілесності як культурної універсалії Е. Гуссерль, Ж. Лакан, М. Мерло-Понті, Ж.-П. Сартр, З. Фрейд, представники сюрреалізму (Ж. Батай, А. Арто), французького постструктуралізму (Р. Барт, Ж. Дельоз, Ф. Гватарі, Ж. Бодрійяр, М. Фуко), а також М. Бахтін, Ю. Лотман і А. Лосєв.
Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Важливим є визначення особливості екзистенціального розуміння людини, особливо її тілесних характеристик. Аналіз роботи «Буття і Ніщо» дає змогу вивчити теорію «буття для Другого», її складові, з’ясувати три онтологічні прояви тіла і відносини з Другим як базові в філософії Сартра.
Постановка завдання. Розкрити основні положення соматичної проблематики «теорії Другого» Ж.-П. Сартра, викладені в роботі «Буття і Ніщо» та дослідити подальшу трансформацію поняття Другий в його тілесних аспектах в контексті проблеми ідентичності.
Виклад основного матеріалу. Категорія Другого особлива, адже за її допомогою Сартр пояснює буття людини. Відчужуючи здатності й можливості людини, другий робить можливим саморефлексію – людина (я) знаходить екзистенціальні стани (сорому, гордості, страху, нудоти) і пробує їх об’єктивувати знову. Об’єктивація, привласнення людиною її власних можливостей і здатностей емпірично здійснюється відношенням тіл. Тіло другого, дозволяючи людині відкрити її тіло, ніби організовує світ як певний порядок. Відтак, у Сартра тіло – і як моє, і як тіло другого – величина сенсоутворююча.
Ключові поняття: соматична проблематика; тіло; Ж.-П. Сартр; Другий; «буття-для-другого».
M. V. Olkhovyk, Candidate of Philosophical Sciences,
Associate Professor
J.-P. SARTRE’S “THREE ONTOLOGICAL DIMENSIONS OF THE BODY”
IN THE CONTEXT OF SOMATIC PROBLEMS OF MODERN HUMANITARIAN DISCOURSE
The urgency of the research resulted from the need for a comprehensive analysis of all dimensions of personal somatic existence, its structural changes and variability, possible transformations and functioning within the information society, and, consequently, determining the role of body in the latest social tendencies. Target setting. The paper reveals the main aspects of somatic issues and the "theory of the body for the Other" suggested by J. P. Sartre in one of his main works "Being and Nothingness". To achieve this goal the theoretical and methodological foundations of somatic issues in the scientific discourse of the 20th - early 21st centuries have been studied.
Actual scientific researches and issues analysis. E. Husserl, J. Lacan, M. Merleau-Ponty, J. P. Sartre, Z. Freud, representatives of surrealism (J. Bataille, A. Arto), French poststructuralism (R. Barth, J. Deleuze, F. Guattari, J. Baudrillard, M. Foucault) and studies by M. Bakhtin, Y. Lotman, A. Losev had a significant influence on the understanding of the body as a cultural universal.
Uninvestigated parts of general matters defining. Examining the originality of Sartre's ideas about the body and "body-for-the-Other", the peculiarities of the existential understanding of a man, especially his body characteristics, have been determined. The analysis of the work "Being and Nothingness" makes it possible to study the theory of "body-for-the-Other," its components, to clarify three ontological dimensions of the body and the relations with others as basic in Sartre's philosophy.
The research objective. To reveal the main aspects of the somatic problems of J.P. Sartre's “theory of the body for the Other”, suggested by him in one of the major works “Being and Nothingness” and explore the further transformation of the concept of the Other in its bodily aspects in the context of the problem of identity.
The statement of basic materials. The category of the Other is peculiar because with its help Sartre explains the existence of a man. The existence of the Other must be recognized as an inviolable fact. And this is what allows a person to discover their own existence. As a result, a person finds themselves not as a subject who knows, but as a certain state (shame, pride, fear, nausea), as actual existence. And it is impossible to find this existence in oneself only by means of the Other. By alienating a person's abilities and capabilities, the other makes self-reflection possible - the person (I) finds these states and tries to objectify them again. Objectification, the appropriation of a person's own capabilities and abilities is empirically carried out by the relation of bodies. The body of the other, allowing the man to open his body, organizes the world in a certain order. Therefore, Sartre's body, both mine and the body of the other, is the value of meaning.
Conclusions. These studies laid the foundation for the tradition of analyzing the phenomenon of the Other, which has become central to the postmodern tradition. The paper reveals the features of the influence of the above ideas on the socio-cultural space, in particular on the example of the problem of identity and the theory of the Other.
Keywords: somatic problems; body; Sartre; the Other; body-for-the-other.
